МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ У МІСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ

Анотація

Сучасні міста дедалі активніше переходять до екологічно чистого громадського
транспорту, зокрема електробусів. Така тенденція зумовлена одночасним зростанням цін на
паливо, підвищенням витрат на технічне обслуговування традиційних автобусів, посиленням
екологічних вимог і запровадженням штрафів за перевищення норм забруднення, а також
формуванням загального світового тренду декарбонізації та «зеленої» економіки.
Асоціація європейських виробників автомобілів (ACEA) зазначає, що з січня по вересень
2025 року в ЄС було зареєстровано 6 444 електробуси, що на 49% більше, ніж за аналогічний
період 2024 року (з врахуванням Великої Британії та країн ЄАВТ – 9 346 одиниць) [1].
Проте оновлення міського автопарку вимагає значних початкових інвестицій, що ставить
перед органами місцевого самоврядування питання про доцільність впровадження таких
проєктів. Важливим етапом впровадження є визначення економічного ефекту, який може
отримати місто від використання електробусів, і за яких значень витрат, тарифів та
експлуатаційних особливостей ця інвестиція стане виправданою.
Економічна оцінка ефективності електротранспорту ґрунтується на порівнянні
структури витрат традиційних автобусів та електробусів. Для дизельного транспорту
основними компонентами є вартість палива, технічне обслуговування та ремонт, а також
витрати на амортизаційні відрахування. Сукупні експлуатаційні витрати дизельного автобуса
можна подати у вигляді: