ІНФОРМАЦІЙНА АСИМЕТРІЯ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

Анотація

У сучасній культурі в контексті успішної економіки, однією з найперших приходить
картина автоматизованого та високотехнологічного виробництва, яке збирає навколо себе
спеціалістів що породжують та підтримують усю цю структуру, неначе серце ефективного
економічного ладу. Сучасна економіка характеризується швидким темпом свого розвитку,
який реалізовується у вигляді безперервного та сталого потоку технічних та організаційних
вдосконалень, які врешті решт набувають свою форму у якості інновацій, при виході на ри-
нок. Інноваційний процес в такому вигляді, аналогічно з наукою, став не тільки конкретною
273
дефініцією для пояснення стрибкоподібних наслідків удосконалень, а і стає специфічним
соціальним інститутом, що самореалізується в контексті загальних економічних відносин.
Даний напрям дослідження, а саме роль інноваційної складової у економічному зрос-
танні, здобув свого поширення в контексті економічної думки із середини ХХ століття. Саме
класичне визначення категорії інновації подається Йозефом Шумпетером, де автор пред-
ставляє багатосторонність форм вияву інновацій, та представляє фундацію стосовно власної
моделі циклічності, де ключову роль відіграє саме категорія інновації. Далі, видатний еко-
номіст Роберт Солоу, вже в контексті неокласичної парадигми, досліджує процес економіч-
ного розвитку, досліджує роль факторів виробництва у контексті економічного зростання, та
значну роль виділяє в контексті розгортання процесу саме технологічному розвитку, тра-
диційно, який реалізується в контексті впровадження інновацій. Цей доробок автора став
основним в контексті присудження йому Нобелівської премії з економіки у 1987 році. Надалі
його модель вдосконалювалася в цьому контексті такими вченими як Джеймс Мід, Мозес
Абрамовітц, Річард Нельсон тощо. В подальшому даний взаємозв’язок розглядався з точки
зору інших наукових шкіл, як наприклад неокейнсіанцями та представниками нової класич-
ної макроекономіки.