МЕТОДИ ФІНАНСОВОЇ АНАЛІТИКИ У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ ГАЛУЗІ

Анотація

На сьогоднішній день фармацевтична галузь є однією із найбільш розвинених та при
буткових галузей виробництва та збиту продукції і вартість глобального ринку на 2024 рік
складає понад 1,5 трильйони доларів США і на період наступних років прогнозується пода
льше масштабування виробництв та прибутку галузі [1].
Розуміння зовнішнього операційного середовища і регулярна перевірка сильних, слаб
ких сторони, можливостей та загроз (strengths, weaknesses, opportunities and threats, SWOT)
робочого середовища для фармацевтичних виробництв має вирішальне значення для успіху.
Однак SWOT-аналіз не завжди надає повну картину ситуації. Щоб отримати якісну оцінку,
окрім аналізу конкурентного, внутрішнього та зовнішнього операційного середовища, потрі
бно проводити аналіз фінансової звітності, який надає інформацію про внутрішню ефектив
ність бізнесу. З даною метою використовується спеціальний обчислювальний апарат аналізу
фінансової звітності.
Перш за все слід згадати порівняльний аналіз фінансової звітності, який має два підви
ди: вертикальний і горизонтальний. Вертикальний аналіз порівнює фінансові показники по
точного стану компанії відносно базових сум, закладених планово. Наприклад, окремі зали
353
шки активів у балансі на рахунках компанії можуть бути виражені у відсотках від загальних
активів, або різні рахунки доходів і витрат у звіті про прибутки/збитки відображаються у
відсотках від загального обсягу продажів. Крім того, вертикальний аналіз є корисним для
оцінки конкурентоспроможності підприємства на ринку, порівняння компаній однієї галузі,
незважаючи на різницю в їх абсолютній вартості. Методом вертикального фінансового аналі
зу можна порівнювати результати компанії з галузевими стандартами, такими як ті, що пуб
лікуються Національною асоціацією фармацевтів [2]. Другий підвид, горизонтальний, порів
нює фінансові показники компанії за період часу. За допомогою такого аналізу можна вияви
ти несприятливі (або сприятливі) тенденції для роботи виробництва, операційної ефективно
сті тощо. Порівняльна фінансова звітність зазвичай співставляє два послідовні періоди: пер
ший період є базовим, а другий – досліджується відносно базового.
Проте для детального звіту по окремому підприємству потрібен подальший аналіз, щоб
зрозуміти що призвело до зміни тенденцій. Відношення, або ж коефіцієнтний аналіз, – це
вираження математичної залежності між однією величиною та іншою, і обчислюється він
шляхом ділення однієї статті фінансового звіту на іншу. Це дозволяє оцінювати ефективність
компанії, зосереджуючись на конкретних зв’язках між різними статтями балансу та звіту про
прибутки/збитки.
Три найпоширеніші класифікації коефіцієнтів включають коефіцієнти, пов’язані з лік
відністю, платоспроможністю та прибутковістю: -
Ліквідність – показує здатність компанії задовольняти короткострокові потреби в гро
шових коштах. Оцінка фармацевтичного підприємства починається з оцінки короткостроко
вої ліквідності бізнесу, яка передбачає здатність конвертувати активи, такі як інвентар, у готі
вку, таким чином вивчаючи інформацію, що стосується сум, часу та визначеності майбутніх
грошових потоків компанії. Ці показники використовують активи та їх відносну ліквідність
для визначення загальної ефективності компанії по відношенню до її короткострокової забор
гованості. До них можна віднести: поточний коефіцієнт – показує можливість оплатити коро
ткострокові борги; кислотний коефіцієнт – можливість оплати короткострокових боргів без
використання менш ліквідних запасів; оборотність дебіторської заборгованості – показує
оперативність збору кредитних продажів; оборотність запасів – оперативність в управлінні
запасами; готівковий коефіцієнт – можливість оплати короткострокових боргів лише най
більш ліквідними активами тощо. -
Коефіцієнти платоспроможності – використовуються для аналізу здатності компанії
задовольняти довгострокові боргові зобов’язання, а також відповідну життєздатність компа
нії для продовження діяльності в майбутньому. Показники платоспроможності пов’язують
використання активів і акціонерного капіталу із загальними зобов’язаннями компанії. Напри
клад: коефіцієнт заборгованості – показує ліквідність і залежність від кредитів; коефіцієнт
покриття відсотків – здатність сплачувати відсотки на загальну непогашену заборгованість. -
Показники прибутковості або ж рентабельність – пов’язана з відносною здатністю
компанії отримувати прибуток за рахунок ефективного використання її активів і забезпечува
ти повернення акціонерам інвестованого капіталу. Сюди можна віднести такі показники як:
коефіцієнт чистого прибутку – сума чистого доходу на грошову одиницю продажів; рентабе
льність активів – загальна рентабельність активів; рентабельність власного капіталу – прибу
ток від інвестицій акціонерів.
Аналізуючи фармацевтичний бізнес, зокрема, перше, що спадає на думку, це аналіз
відпуску за рецептами населенню чи установам. Тобто коефіцієнтний аналіз може бути при
стосований до конкретної практики та надавати керівникам інформацію, необхідну для роз
робки відповідних вимог до персоналу та надання якісного догляду за пацієнтами. Незважа
ючи на те, що багато цих коефіцієнтів можуть використовуватися в різних сферах, можна
розробити індивідуальні коефіцієнти, якщо вони надають значущу інформацію керівникам
фармацевтичних підприємств. Крім того, з метою постійно контролювати свою прибутко
вість відносно до активів, дивідендів або акцій можна застосовувати додаткові коефіцієнти
для оцінки цих взаємозв’язків. Зокрема, особливий інтерес представлятиме співвідношення
354
355

чистих продажів до активів, що дозволятиме оцінити чи використовуються активи для збі
льшення продажів.