МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
Анотація
Цифрова трансформація на сьогоднішній день стала одним із найважливішим та
найбільш обговорюваних напрямків у світі бізнесу. Наразі вона перестає бути лише модним
трендом і перетворюється на ключовий елемент оптимізації процесів підприємства. Під циф-
ровою трансформацією мається на увазі введення цифрових технологій у робочий процес чи
в будь-яку іншу сферу діяльності підприємства, з метою підвищення ефективності, збіль-
шення продуктивності та загалом створення нових можливостей для розвитку. У сучасних
умовах ведення бізнесу запровадження цифрових технологій є не лише способом зменшення
витрат, а й способами адаптації до нових викликів ринку та створення конкурентних умов;
сприяє підвищенню прозорості бізнесу та підтримує розвиток інноваційних моделей управ-
ління. Водночас повільна цифровізація або її відсутність може стати причиною втрати кон-
курентоспроможності. У такому контексті запровадження цифрових технологій виступає
базовою умовою для виживання та зростання бізнесу в умовах цифрової трансформації еко-
номіки.
У той же час, важливе розуміння, як такі зміни впливають на економічну поведінку
підприємства, а також розробка моделей, що враховують відповідні трансформаційні проце-
си.
57
Одним із важливих аспектів є використання великих даних (Big Data), який допомагає
аналізувати надвеликі обсяги інформації, виявляти тренди, розуміти, чого потребують кори-
стувачі, та передбачати можливі події. Не менш важливим є використання інтернету речей
(IoT), що дозволяє компаніям за допомогою хмарним ресурсам більш ефективно управляти
даними. Дозволяє збирати їх у реальному часі, аналізувати, створювати нові продукти тощо
[1].
Особливу увагу зараз приділяють застосовуванню штучного інтелекту (ШІ), який мож-
на використовувати не тільки у власних цілях, але й для користі компанії. Штучний інтелект
знаходить широке застосування у виробничій сфері, аналітиці, агрономії, рекламі та багатьох
інших галузях. Його використання сприяє оптимізації діяльності підприємств, зниженню
залежності від людського фактору та підвищенню загальної ефективності роботи. Крім того,
технології ШІ активно впроваджуються для автоматизації та оптимізації бізнес-процесів,
забезпечуючи якісно новий рівень продуктивності та конкурентоспроможності. За даними
Forbes застосування ШІ може пришвидшити виробничі процеси на 50%, покращити якість
продукції на 60% та зменшити витрати на 20% [2].
Один із прикладів компаній є Amazon, яка інтегрувала штучний інтелект з метою про-
гнозування попиту та оптимізації запасів на складах. Це у свою чергу допомогло зменшити
витрати часу на доставку товарів до клієнтів та мінімізувати витрати на зберігання. Також
часто використовується такий вид ШІ, як чат-боти, що в режимі реального часу надають
підтримку клієнтам. Наприклад, компанія H&M впровадила чат-бот у Facebook і тепер клієн-
ти з легкістю можуть перевірити наявність потрібного розміру, дізнатися про наявність това-
ру в потрібному фізичному магазині та ще багато іншої інформації. Загалом вони розроблені
на технологіях машинного навчання, тому можуть досить швидко й точно розуміти та давати
відповіді на різноманітні запити.
Не буває «хорошого» або «поганого» ШІ, − бувають лише правильно та некоректно по-
ставлені задачі перед «машиною». Наприклад, компанія Netflix доволі успішно використовує
його для підбору персонального контенту користувачам. Це дозволяє покращити рекомен-
дації відповідно до вподобань користувачів, як наслідок збільшити їх кількість та примножи-
ти прибуток. Але також були й невдалі випадки використання ШІ. Дуже популярний
ChatGPT уже неодноразово призводив до вагомих бізнес-ризиків компанію Samsung. У 2023
році розробники вирішили перевірити написані комп’ютерні програми і не врахували той
факт, що всі дані, які були передані у базу, стають доступними кожному користувачу [3].
Для успішного впровадження штучного інтелекту потрібно розуміти принципи, знати
області його застосування, вміти правильно ставити задачу. Приклади коректного викори-
стання ШІ свідчать про те, що це хороший потенціал технології для багатьох галузей, який
може не лише допомагати людям в окремих процесах, а й повністю їх замінити. Проте
невдалі випадки змушують задуматися над необхідністю його залучення взагалі, а також над
потребою навчитися правильно формулювати поставлене завдання.
Важливо зазначити труднощі, із якими стикаються підприємства, наприклад, висока
вартість впровадження нових технологій, таких як введення ШІ у виробничий процес, опір
до змін із боку працівників, занизький рівень цифрової грамотності. У зв’язку з війною, коли
навпаки не вистачає робочої сили, штучний інтелект чи інші приклади цифрової трансфор-
мації дозволяють знизити потребу в людях і при цьому не втратити якість продукту чи по-
слуг.
Для аналізу впливу цифрової трансформації на економічну поведінку підприємства до-
цільно використати модель оцінки ефективності цифрової трансформації, яка враховує клю-
чові показники, такі як: рівень автоматизації процесів (HRA), ефективність процесів (PE),
витрати на трансформацію (TC), ефект від автоматизації (AE) та покращення якості про-
дукції (QI). Загальна ефективність підприємства представлена як зважена сума цих факторів:
58
E=1HRA+2AE+3PE+4TC+5QI, (1)
де i – вагові коефіцієнти, які відображають важливість кожного фактора.
Модель включає в себе наступні компоненти:
1. Рівень автоматизації процесів (HRA):
HRA=AP+ln(AI+1)TP, (2)
де AP – кількість автоматизованих процесів, AI – кількість процесів із залученням ШІ,
TP – загальна кількість процесів.
2. Ефект від автоматизації (AE), враховуючи витрати на персонал (LC), час виконання
процесів (PT) і кількість помилок (ER), вагові коефіцієнти (і):
AE=1LC0-LC1LC0+2PT0-PT1PT0+3ER0-ER1ER0, (3)
3. Ефективність процесів (PE), враховує ефективність використання ресурсів (RP) і
швидкість виконання (SP), вагові коефіцієнти (і):
PE=1RP+2SP=1OutputResources+21Processing time, (4)
4. Витрати на трансформацію (TC), включає витрати на впровадження (IC), витрати на
підтримку (MC), витрати на навчання персоналу (NC):
TC=IC2+MC2+NC2, (5)
5. Покращення якості (QI), включаючи початковий рівень якості (QI0), коефіцієнти
впливу (α), рівень автоматизації (HRA), ефективність процесів (PE):
QI=QI0+PEHRA, (6)
Шлях вирішення полягає в тому, що для певного підприємства проходиться розраху-
нок показників за доступними даними. Потім на основі отриманих результатів проводиться
оцінка ефективності цифрової трансформації та виявляються сильні та слабкі сторони її ре-
алізації на тих чи інших проектах.
Отже, ігнорувати використання ШІ у бізнесі та виробництві неможливо, оскільки це
недосяжне майбутнє, яке вже стало нашою реальністю. Його можливості надають велику
кількість переваг, таких як потужна автоматизація, оптимізація процесів, підвищення рівня
безпеки та ще багато іншого для різних сфер економіки. Але при цьому підприємству голов-
не не втратити свою індивідуальність у погоні за новими технологіями для підвищення ефек-
тивності.
