ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ПОБУДОВИ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

В сучасних складних економічних умовах питання управління безпекою економічної
діяльності підприємств набуває все більшої актуальності внаслідок скорочення споживчого
попиту, зниження платоспроможності споживачів та жорсткої конкуренції. Особливої зна-
чущості дослідження набуває в умовах необхідності адаптації міжнародних стандартів до
специфічних умов українського ринку, який характеризується підвищеними ризиками війсь-
кового, політичного та економічного характеру. Складність операційного середовища, зумо-
влена військовою агресією, інфляційними процесами та зміною споживчих преференцій,
вимагає розробки інноваційних підходів до забезпечення економічної безпеки підприємства,
тому формування моделі управління економічною безпекою підприємств є актуальним пи-
танням.
Проблемі вивчення елементів управління економічною безпекою підприємств та фор-
мування відповідної моделі присвячено праці як іноземних так й українських вчених, таких
як вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема: концептуальні засади економічної безпеки
розглядали О. Ареф'єва, С.Ареф'єв, О. Барановський, В. Геєць, Є.Данилова, Ю.Коваленко,
В.Командровська, Т.Коритько, Н.Кравчук, В.Марченко, С.Пілецька, О.Попело, Т.Ткаченко,
С.Тульчинська, О.Овсак тощо [1, 2, 3].
Пропонований підхід до формування моделі управління економічною безпекою підпри-
ємства представляє собою комплексну систему взаємопов'язаних елементів, що функціону-
ють на трьох ієрархічних рівнях: стратегічному, тактичному та операційному. Кожен з цих
рівнів має власні цілі, завдання та інструменти реалізації, що в сукупності забезпечують фо-
рмування цілісної системи економічної безпеки підприємства.
На стратегічному рівні відбувається формування фундаментальних засад системи еко-
номічної безпеки. Цей рівень включає розробку довгострокової стратегії безпеки, що врахо-
вує як внутрішній потенціал підприємства, так і зовнішні умови його функціонування. Особ-
лива увага приділяється встановленню цільових показників та формуванню політики управ-
ління ризиками, що створює методологічну основу для подальших управлінських рішень.
Тактичний рівень забезпечує трансформацію стратегічних настанов у конкретні управ-
лінські дії через впровадження системи моніторингу загроз та оцінки ризиків. На цьому рівні
здійснюється розробка та реалізація конкретних заходів щодо забезпечення економічної без-
пеки, а також контроль їх ефективності. Важливим елементом тактичного рівня є система
раннього попередження загроз, що дозволяє своєчасно виявляти та нейтралізувати потен-
ційні ризики.
Операційний рівень представляє собою практичну реалізацію заходів забезпечення
економічної безпеки через функціональні складові, що охоплюють всі ключові аспекти
діяльності підприємства. Фінансова безпека забезпечує стабільність фінансових потоків та
ефективність використання ресурсів. Кадрова безпека спрямована на захист від загроз, пов'я-
52
заних з персоналом підприємства. Інформаційна та технологічна безпека забезпечують за-
хист інформаційних ресурсів та технологічних процесів. Правова та силова безпека гаранту-
ють захист законних інтересів підприємства.
Особливе значення в запропонованій моделі має система інструментів забезпечення
економічної безпеки, що включає організаційні, економічні, правові та технічні засоби. Їх
комплексне використання дозволяє досягти синергетичного ефекту в забезпеченні безпеки
підприємства. При цьому вибір конкретних інструментів здійснюється на основі оцінки їх
ефективності та доступності ресурсів.
Система показників економічної безпеки включає три групи індикаторів: показники по-
точного стану, що відображають наявний рівень безпеки; індикатори ефективності, що де-
монструють результативність впроваджених заходів; та порогові значення, що визначають
критичні рівні показників безпеки. Комплексний аналіз цих індикаторів дозволяє оцінювати
ефективність системи економічної безпеки та своєчасно вносити необхідні корективи.
Основним елементом моделі виступає система зворотного зв'язку, що забезпечує
постійний моніторинг ефективності впроваджених заходів та їх відповідності стратегічним
цілям підприємства. Це дозволяє здійснювати оперативне корегування як стратегії, так і так-
тики забезпечення економічної безпеки відповідно до змін у зовнішньому та внутрішньому
середовищі підприємства.
Ефективність функціонування запропонованої моделі значною мірою залежить від
якості інформаційного забезпечення, рівня компетенції персоналу, технологічної підтримки
та організаційної культури підприємства. Особливу роль відіграє здатність системи до адап-
тації та розвитку відповідно до нових викликів та загроз економічній безпеці. Впровадження
даної моделі має створити підґрунтя для формування ефективної системи управління еко-
номічною безпекою підприємства, що забезпечує своєчасне виявлення та нейтралізацію за-
гроз, оптимальне використання ресурсів та досягнення стратегічних цілей розвитку
підприємства.