ВДОСКОНАЛЕННЯ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Анотація

Моделювання економічних процесів необхідне для однозначного формулювання та
вирішення складних проблем.
46
Всі аспекти економічного моделювання призначені для керівників вищих ланок управ-
ління, що приймають відповідальні рішення, а всі учасники у цьому процесі повинні лише
допомагати їм в цій діяльності.
Моделювання, як специфічний метод науки, застосовується для аналізу систем управ-
ління. Це пізнавальний спосіб, коли суб’єкт створює подібний допоміжний об’єкт – образ чи
модель, досліджує його, а отримані нові знання переносить на об’єкт-оригінал. Завдяки ак-
тивній ролі суб’єкта сам процес моделювання має творчий, активний характер.
Моделювання вступає у важливий етап розвитку, «вбудовуючись» у структуру так зва-
ного інформаційно-цифрового суспільства.
Проблеми впровадження на практиці моделювання економічних процесів використо-
вуються задля прийняття управлінських рішень; обґрунтування та визначення сутності
рішень, необхідності використання моделей у економічних сферах діяльності; для опису та
характеристики моделей; сценарного розгляду процесів.
Специфічність і складність процесу моделювання ставить певні проблеми, які намага-
ються вирішити в процесі дослідження, а саме:
- оцінка та визначення змісту досліджуваного об’єкту;
- прогнозування стану економічного об’єкту і зовнішнього середовища, в якому він
знаходиться;
- безпосереднє планування стану економічного об’єкту та інші актуальні проблеми
щодо моделювання.
Будь-яка соціально-економічна система є складною системою, в якій взаємодіють де-
сятки і тисячі економічних, технічних і соціальних процесів, що постійно змінюються під
впливом зовнішніх умов, в тому числі і науково-технічного прогресу. В таких умовах управ-
ління соціально-економічними і виробничими системами перетворюється в задачу обробки
масиву інформації, потребує ІТ-методів передбачення, прогнозування, моделювання.
Сутність методології моделювання полягає в заміні вихідного об’єкта його «образом» –
моделлю – і подальшим вивченням (дослідженням) моделі на підставі аналітичних методів
та обчислювально-логічних алгоритмів, які реалізуються за допомогою комп’ютерних про-
грам. Саме робота не із самим об’єктом (явищем чи процесом), а з його моделлю, дає мож-
ливість відносно швидко досліджувати його основні властивості та поводження за будь-яких
імовірних ситуацій. Водночас обчислювальні (комп’ютерні, симулятивні, імітаційні) експе-
рименти з моделями об’єктів дозволяють, спираючись на потужність сучасних математичних
та обчислювальних методів і технічного інструментарію інформатики, досить глибоко вив-
чати експериментально об’єкт у достатньо детальному вигляді, що недоступно суто теоре-
тичним підходам. Не дивно, що методологія математичного моделювання бурхливо розви-
вається, охоплюючи аналіз надзвичайно складних економічних, а також і соціальних про-
цесів [1].
Об’єктом моделювання в економіко-математичних моделях є економічні процеси, а са-
ма така модель відображає економічні взаємозв’язки та відносини, що існують у реальній
дійсності. Здійснюючи ідентифікацію та інтерпретацію економіко-математичних моделей,
використовують економічні показники [1].
Кожна модель реального явища характеризується: об’єктом моделювання; системним
описом об’єкта; цілями щодо побудови моделі; принципами та апаратом моделювання; спо-
собами ідентифікації та інтерпретації результатів. Для побудови моделі потрібно не просто
вказати найменування об’єкта, а й дати його опис у вигляді системи, тобто виявити суттєві
грані його взаємодії із зовнішнім середовищем, його структуру.
Моделі, що відображають один і той самий об’єкт з різних поглядів, слід вважати різ-
ними, а моделювання – процесом побудови, вивчення та застосування моделей[2].
Використання моделювання визначається тим, що багато об’єктів безпосередньо до-
сліджувати взагалі неможливо або це вимагає багато часу і коштів.
47
Процес моделювання включає три системоутворюючі елементи: суб’єкт дослідження
(аналітик); об’єкт дослідження; модель, яка опосередковує відносини між об’єктом, який
вивчається, та суб’єктом, який пізнає (аналітиком).
Побудова моделі включає чотири етапи:
1. формування системи економічних показників об’єкта моделювання;
2. дослідження діяльності підприємства;
3. формування знань про об’єкт. Знання про модель мають бути скорегованими з
урахуванням тих властивостей діяльності об’єкта дослідження.
4. практична перевірка одержаних за допомогою моделей знань та використання їх для
побудови об’єкта з метою управління.
На основі розглянутих етапів побудови моделей можемо зробити висновок, що моде-
лювання – це циклічний процес.
За ступенем агрегування моделі поділяють на макроекономічні та мікроекономічні.
З урахуванням чинника невизначеності моделі поділяють на детерміновані (в цих мо-
делях використовуються жорсткі функціональні зв’язки між змінними) й стохастичні (тут
існує чинник випадковості). При дослідженні цих моделей використовують методи теорії
ймовірностей та математичної статистики . Класифікація економіко-математичних моделей
досить різноманітна, що дозволяє використовувати їх для більш точного і ефективного мо-
делювання економічних процесів.
Наведемо приклад визначення стратегічної мети компанії.
Початковий етап роботи з оцінки конкурентоспроможності - це вибір стратегічної ме-
ти авіакомпанії. Щоб досягти своєї стратегічної мети, авіакомпанія повинна зробити пра-
вильний вибір трьох базових стратегій розвитку бізнесу (стратегія поведінки на ринку; кон-
курентна стратегія; стратегія конкурентних переваг) і зуміти направити всі свої ресурси на їх
реалізацію.
Конкурентний аналіз – це другий етап роботи, що включає такі підрозділи робіт:
1. PEST - аналіз З його допомогою оцінюються фактори зовнішнього середовища:
політичні (як держава може впливати на бізнес), економічні (як впливає на діяльність
авіакомпанії стан економіки країни), соціальні (як виглядає потенційний клієнт організації) і
технологічні (які інновації представлені на ринку і як вони відображаються на бізнесі
авіакомпанії). Можна також визначити основні загрози, ризики та можливості. Проведення
PEST-аналізу перед SWOT-аналізом допомагає прийняти адекватні реальній ситуації рішен-
ня про коригування стратегії.
2. Оцінка конкурентних сил галузі При оцінці конкуренції використовується модель
Майкла Портера, по якій конкуренція в будь-якій галузі є взаємодія п'яти конкурентних
складових: конкуренція серед існуючих в галузі фірм; потенційна загроза входу в галузь но-
вих конкурентів; підприємства галузей, що виробляють замінники; постачальники; спожи-
вачі.
3. Оцінка конкурентних позицій конкуруючих підприємств в галузі При оцінці конку-
рентних позицій визначаються стратегічні групи підприємств, що функціонують в галузі.
4. SWOT-аналіз Дозволяє отримати ясну оцінку сил підприємства і ситуації на ринку. В
процесі цього аналізу визначають сильні і слабкі сторони підприємства, а також можливості і
загрози, які виходять із його найближчого оточення (зовнішнього середовища).
5. SNW-АНАЛІЗ Являє собою сукупність складових: Strength (сильна сторона), Neutral
(нейтральна сторона) і Weakness (слабка сторона). Додавання при аналізі нейтральної сторо-
ни важливо, так як часто для перемоги в конкурентній боротьбі може виявитися достатнім
стан, коли дане конкретне підприємство відносно всіх своїх конкурентів за всіма, крім однієї,
ключовим позиціям знаходиться в стані N, і тільки по одному - в стані S.
3-й етап. Формулювання вимог до якості продукції компанії Один з основних підходів
при визначенні таких вимог - орієнтація на споживача. Вона повинна бути забезпечена ор-
ганізаційно, фінансово, методично і технічно.
48
4-й етап. Визначення номенклатури і розрахунок показників якості, що підлягають
оцінці Визначення ступеня впливу кожного з видів продукції компанії на загальну оцінку її
якості може бути виконано наступним чином: якісним - методом експертної оцінки; кіль-
кісним - методом приватних множників Лагранжа на основі статистичних даних і розрахова-
них коефіцієнтів парної кореляції між якістю окремих видів продукції і загальною оцінкою її
якості; комбінацією якісного і кількісного методів.
5-й етап. Розрахунок інтегрального показника якості
Для оцінки якості продукції компанії повинен застосовуватися інтегральний показник,
який має вигляд лінійної багатофакторної функції: Y =Σ ai × Xi,
де Y - інтегральний показник якості продукції;
аi - ваговий коефіцієнт якості i-ої складової якості продукції;
Xi - величина, що характеризує рівень якості i-ої складової продукції;
i - номер складової якості продукції компанії;
n - кількість складових якості продукції компанії.
Моделювання економіки та економічних процесів як науковий напрям сформувався у
60-ті роки ХХ століття, хоча має багату передісторію. У його основу, окрім економічних,
покладено низку фундаментальних дисциплін (математику, теорію ймовірностей, статисти-
ку, інформатику, теорію автоматичного управління та інші).На даному етапі економічного
розвитку світова практика переконує у високій ефективності застосування економіко-
математичного моделювання. Та процес економіко-математичного моделювання розвиваєть-
ся шляхом систематизації і узагальнення фактів економічної реальності [3].
Визначення сутності моделей та процесу моделювання дає підстави говорити про те,
що мистецтво побудови економіко-математичної моделі полягає в тому, щоб узгоджувати
якомога більшу лаконічність у її економіко- математичному описі з достатньою точністю
модельованого відтворення тих сторін аналізованої економічної реальності, які цікавлять
дослідника згідно із цілями та гіпотезами.
Для більш ефективного моделювання економічних процесів, та й взагалі економіки,
необхідно використовувати надійні та достовірні джерела інформації, змістовно описувати
об’єкт (явище, процес), що моделюється та відтворювати дані про природу (сутність)
об’єкта, його кількісні характеристики, характер взаємодії між складовими елементами,
місце та важливість даного явища у загальному процесі функціонування системи. Поряд із
змістовним описом необхідно формувати певні схеми у вигляді символів, графіків, таблиць
тощо для того, щоб якомога краще відтворити властивості об’єкта дослідження.
Ефективність бізнес-моделей забезпечується їх відповідністю зовнішнім і внутрішнім
можливостям, стратегічним цілям компанії та збалансованості між собою основних компо-
нентів моделі. Однією із особливостей бізнес-моделей є необхідність їх безперервного коре-
гування, як запорука забезпечення успішного розвитку бізнесу.